Історія справи

Постанова ВГСУ від 08.04.2015 року у справі №5017/2711/2012
Ухвала КГС ВП від 13.03.2018 року у справі №5017/2711/2012
Постанова ВГСУ від 27.04.2016 року у справі №5017/2711/2012
Постанова ВГСУ від 23.03.2017 року у справі №5017/2711/2012
Постанова ВГСУ від 26.10.2016 року у справі №5017/2711/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 5017/2711/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Акулової Н.В., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Кулевча"на ухвалу та постановуГосподарського суду Одеської області від 05.02.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015у справі№ 5017/2711/2012 Господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"доФермерського господарства "Кулевча"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія"простягнення заборгованості за кредитним договоромза участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства "Кулевча" про стягнення заборгованості у загальній сумі 3576498,48 грн.

04.02.2015 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Фермерського господарства "Кулевча" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" про зобов'язання виконати умови договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 у справі № 5017/2711/2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Шаратов Ю.А., Погребна К.Ф.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Гладишевої Т.Я.), зустрічну позовну заяву Фермерського господарства "Кулевча" повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Фермерське господарство "Кулевча" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 у справі № 5017/2711/2012 скасувати повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що з огляду на передбачене право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви, у суду першої інстанції не було підстав для повернення зустрічної позовної заяви.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як передбачено п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Згідно з пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Повертаючи без розгляду зустрічну позовну заяву Фермерського господарства "Кулевча" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд правомірно виходив з того, що до зустрічної позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд врахував, що обґрунтування наявності обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, що може бути підставою відстрочення або розстрочення сплати судового збору, покладається на заінтересовану сторону, та встановивши, що як в самому тексті, так і в прохальній частині зустрічної позовної заяви відсутнє клопотання позивача про відстрочення або розстрочення сплати судового збору відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір" і позивачем не надало жодних доказів на підтвердження його тяжкого фінансового стану, дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про те, що при подачі зустрічної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Вказані висновки судів попередніх інстанцій відповідають встановленим фактичним обставинам справи і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції і вказаним доводам дана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 у справі № 5017/2711/2012, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Кулевча" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 у справі № 5017/2711/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Н. Акулова

Т. Козир